У суперсередній вазі відбувся перший реальний перерозподіл титулів після того, як Теренс Кроуфорд посварився з WBC і втратив пояс без бою.
Згодом боксер оголосив про завершення кар’єри, залишивши вакантними одразу всі чотири головні чемпіонські титули. Це миттєво запустило бюрократичний механізм організацій, які почали роздавати статуси та будувати нову чергу претендентів.
Найоперативніше спрацювала WBA — і саме там уже є «перший пішов».
WBA офіційно підвищила Хосе Армандо Ресендиса зі статусу «тимчасового» до повноцінного чемпіона дивізіону. Раніше він заволодів своїм напівтитулом у травні, коли несподівано переміг колишнього чемпіона Кейлеба Плента, оформивши гучний апсет.
Тепер у Ресендиса один пояс, але вже без приставок і пояснень — головний, «справжній» за версією WBA. У WBC ситуація інша: там Кристиан Мбіллі досі залишається «тимчасовим» чемпіоном, і організація не поспішає робити наступний крок.
Такий розвиток подій знову підсвітив стару проблему професійного боксу: у частини організацій у багатьох дивізіонах існують по два чемпіони, що розмиває цінність статусу.
Формально це виглядає як розгалужена система титулів, але фактично створює більше можливостей для санкційних зборів і «зручних» боїв.
У суперсередній вазі це призвело до того, що вболівальникам доводиться відстежувати, хто саме «чемпіон», а хто лише «тимчасовий» або «регулярний». Проте рішення WBA щодо Ресендиса принаймні робить їхню лінію більш зрозумілою.